Процесуальні недоліки при призначенні та проведенні експертиз у кримінальних провадженнях за ст. 191 КК України.

У разі, коли перед захисником постає завдання вивчення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням клієнта у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 КК України, слід звернути особливу увагу саме на висновки експертних досліджень.

Висновок експерта є вкрай вагомим та самостійним процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. Хоча такий доказ не має наперед встановленої сили чи будь-якої переваги над іншими джерелами доказів, але саме експертні висновки, частіше за все, є фундаментом обвинувачення.

Ретельно викладений опис проведених експертом досліджень та обґрунтована експертна думка – це опора прокурора у кримінальних провадженнях за фактом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном, вчиненого шляхом зловживання службовим становищем.

Однак, необхідність забезпечити здійснення досудового розслідування у розумний термін нерідко призводить до процесуальних недоліків призначення та проведення судово-економічних чи товарознавчих експертиз.

Розглянемо найбільш поширені та перевірені сценарії реагування сторони захисту у разі виявлення спроб “зрізати кути” в ході призначення та проведення експертних досліджень стороною обвинувачення.

Поширеною є ситуація, за якої слідчий чи прокурор передають на дослідження експерту лише частину зібраних в ході досудового розслідування доказів (об’єкти дослідження), яку вважають достатньо для виконання досліджень. Трапляються і випадки, коли орган досудового розслідування призначає проведення дослідження не дочекавшись відповідей на запити, здійснені в порядку статті 93 КПК України або до завершення строку дії Ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів.

У такому разі вбачається необхідність продемонструвати суду неповноту проведеного дослідження. Встановіть хронологію здійснення органом досудового розслідування слідчих та процесуальних дій, а також обсяг отриманих слідчим відомостей і документів на момент прийняття постанови про призначення експертизи.

Наполягайте на тому, що експерт, відповідно до п.2.2 Інструкції (затв. Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року зі змінами) не був позбавлений можливості повідомити в письмовій формі орган, який призначив експертизу, про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.

Вкажіть, що джерела, які містять вихідні дані, використані під час проведення експертизи, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відрізняються від реального обсягу виконаних робіт, наданих послуг чи поставлених товарів. Слід наполягати, що помилка в експертному дослідженні була закладена ще на етапі формулювання завдання для експерта стороною обвинувачення, унаслідок чого визначена експертом сума економічного збитку або сума безповоротної втрати активів є недостовірною. Відтак висновок експертизи не підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.

Якщо експерт провів дослідження при очевидній недостатності вихідних даних для формування об’єктивного висновку, то, скоріш за все, такий експертний висновок не міститиме конкретного переліку отриманих об’єктів дослідження. Зверніть увагу на те, чи описано у висновку експерта всі документи, надані на дослідження. Якщо ж наявне зазначення “матеріали у п’яти томах” або аналогічне – зазначайте про неможливість достеменно встановити, що саме та в якій кількості було передано експерту на дослідження.

Відповідно до вимог ст. 102 КПК України, у висновку експерта повинен бути зазначений опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом. Згідно з пунктом 3.3 розділу 3 Інструкції, у документі про призначення експертизи перераховуються всі об’єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, інші відмінні індивідуальні ознаки.

Попросіть суд звернути увагу на те, що у висновку експерта відсутня інформація щодо переліку об’єктів, наданих для дослідження, а також щодо назв документів і кількості аркушів, які надійшли до експертної установи. Це може призвести до визнання висновку експерта необґрунтованим.

Не забувайте подбати про призначення і проведення експертного дослідження з ініціативи сторони захисту. У деяких випадках таке дослідження варто призначати після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Надайте експертній установі вичерпний перелік документів, необхідний для проведення всебічного дослідження.

Покажіть суду різницю у якості підходу сторони захисту до процесу призначення експертизи. Наведіть аргументи стосовно того, що саме здобутий стороною захисту експертний висновок є повним, підкресліть відмінності у висновках експертів у взаємозв’язку із обсягом об’єктів дослідження, переданих до експертної установи.

Щоб “спростити” роботу експерта й отримати результати експертного дослідження швидше, можливі випадки передання стороною обвинувачення на дослідження експерта, крім інших матеріалів, висновків спеціалістів, актів перевірок чи ревізій, здійснених за ініціативою сторони обвинувачення.

Нерідко питання, які ставляться на вирішення експертної установи починаються такими формулюваннями як: “Чи підтверджуються документально висновки перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, що викладені в довідці / актів / висновку …”

В такому разі слід подати клопотання про визнання первинного висновку спеціаліста, довідки чи акту недопустимим доказом, а також – клопотати про визнання недопустимим і висновку експерта.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та НС(Р)Д, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій.

КПК України в контексті збирання доказів не передбачено права слідчого призначати дослідження спеціаліста, проведення ревізії та перевірки, адже вони не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до гласних чи негласних слідчих (розшукових) дій. Вказане не охоплюється повноваженнями сторони обвинувачення, які мають реалізовуватися в спосіб, виключно передбачений процесуальним законом, в тому числі – дотриманням положень ст. 40, 71 КПК України.

Недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

КПК України не передбачено право або обов’язок спеціаліста встановлювати дотримання або порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки з питань, які у відповідності до ст. 69 КПК можуть бути предметом експертного дослідження.

Відповідно до положень пункту 5 статті 101 КПК України, висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Підлягає застосуванню доктрина «плодів отруєного дерева», за умовами якої визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а й всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них.

Можна розумно припустити, що надання експерту висновку спеціаліста, акта ревізії чи перевірки як одного з об’єктів дослідження матиме суттєвий вплив на результати експертного дослідження та спотворить їх.

Висновок експерта, як і будь-який доказ, буде піддаватися оцінці. Здатність захисника виявляти будь-які спроби сторони обвинувачення обійти правила призначення і проведення експертних досліджень може стати визначальним чинником при формуванні внутрішнього переконання суду в процесі дослідження експертних висновків у кримінальних провадженнях.

“Бюлетень Асоціації адвокатів України” №7 (69) грудень 2025 р.
Читати статтю на вебсайті Асоціації адвокатів України: тут.