Mergers and Acquisitions (M&A) – угоди злиття та поглинання. Вони належать до одних з найскладніших корпоративних операцій. Згідно з цією угодою покупець набуває корпоративні права в компанії, однак все набагато ширше: він також набуває всю історію бізнесу разом з судовими спорами, договірними зобов’язаннями, трудовими відносинами та ризиками. В цьому і полягає корисність і ключова роль Due Diligence під час підготовки M&A-угоди, оскільки його завдання не тільки в тому, щоб перевірити документацію, а в тому, щоб надати покупцю об’єктивне розуміння фактичного стану бізнесу і ризиків. Due Diligence дозволяє відповісти на три важливі питання: Чи варто взагалі входити в угоду? Якщо так, то за якою ціною? Які механізми захисту мають бути передбачені в договорі? Що ж таке Due Diligence і чим він відрізняється від аудиту? Due Diligence – комплексна перевірка компанії, активу або корпоративних прав перед укладанням угоди. Його мета – виявлення ризиків: юридичних, фінансових, податкових, корпоративних, операційних та репутаційних. На практиці Due Diligence помилково ототожнюють з аудитом. Проте між ними є вагома різниця: аудит переважно спрямований на перевірку достовірності фінансової звітності за певний період, а Due Diligence має більш ширшу мету, оскільки він оцінює і перевіряє не лише звітність, а і загалом ризиковий профіль бізнесу і визначає, чи вартий бізнес для того, щоб бути придбаним, проінвестованим і чи безпечно покупцю входити в партнерство. Основні напрями Due Diligence в M&A Юридичний Due Diligence: охоплює перевірку корпоративної структури компанії, її установчих документів, рішень органів управління, ключових договорів, дозволів, ліцензій, інтелектуальної власності, права продавця на частку/акції компанії. Фінансовий та Податковий Due Diligence: перевірка фінансової звітності, доходів, витрат, грошових потоків, боргів, дебіторської та кредиторської заборгованості, а також податкової історії, наявності податкової заборгованості, ризиків штрафів, невідповідності податкової звітності фактичній діяльності компанії. Корпоративний Due Diligence: перевірка структури власності, бенефіціарів, повноважень керівного апарату. Операційний Due Diligence: аналіз функціонування бізнесу після зміни власника, зокрема перевірка команди, ролі CEO, залученості власника в операційні процеси, а також залежності бізнесу від однієї особи, ключових працівників, клієнтів і постачальників. Compliance/KYC Due Diligence: перевірка санкційних, AML, антикорупційних, репутаційних ризиків та доброчесності контрагентів. Етапи проведення Due Diligence Зазвичай Due Diligence відбувається в кілька послідовних етапів: Перший етап – визначаються обсяги перевірки. Сторони визначають, що саме перевіряється: вся компанія, окремий актив, корпоративні права, група компаній. На цьому етапі важливим моментом є підписання сторонами NDA – договору про нерозголошення конфіденційної інформації, оскільки під час процесу перемовин для проведення Due Diligence продавець розкриває покупцю значні обсяги конфіденційної інформації: фінансову звітність, клієнтську базу, договори з клієнтами, дані про команду, робочий штат, комерційні умови, внутрішні бізнес-процеси, інформацію про активи та зобов’язання. У цьому і полягає роль NDA – він має захищати продавця від неправомірного використання такої інформації, а покупцю давати можливість отримати доступ на законній підставі до необхідних документів для того, щоб мати можливість оцінити ризики. Другий етап – підготовка запиту документів. Покупець або його юристи формують перелік документів, які має надати продавець. У цей перелік можуть входити корпоративні документи, договори, фінансова звітність, ліцензії тощо. Третій етап – аналіз документів і перевірка інформації. Due Diligence не повинен бути обмежений лише тими документами, які були надані продавцем. Інформація також повинна бути перевірена в публічних реєстрах, судових базах, санкційних списках, базах виконавчих проваджень тощо. Четвертий етап – класифікація ризиків. Виявлені ризики варто поділити на декілька категорій: – критичні ризики, які роблять угоду неможливою; – суттєві ризики, які впливають на ціну, структуру або умови угоди; – інформаційні ризики – не блокують угоду, але покупцю варто знати про них. П’ятий етап – підготовка звіту за результатами Due Diligence. Звіт повинен включати в себе не просто перераховані виявлені проблеми і ризики, а і їх правове обґрунтування та комерційне значення для угоди.