Як агровиробнику зберегти 4 групу єдиного податку навіть без 75% частки? Успішний кейс АО “SYNEGOR”

Адвокати АО «СИНЕГОР» успішно захистили інтереси сільськогосподарського товаровиробника з Харківської області у спорі щодо підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2026 рік. Після відмови регіонального органу ДПС клієнт оскаржив це рішення в адміністративному порядку, і ДПС України за результатами розгляду скарги скасувала відмову та задовольнила скаргу платника.

Суть проблеми полягала в тому, що контролюючий орган застосував формальний підхід: якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік менша ніж 75%, платник нібито втрачає право на спрощену систему оподаткування 4 групи. Водночас Податковий кодекс України (ПКУ)містить важливий виняток: якщо така ситуація виникла через обставини непереборної сили, вимога щодо 75% не застосовується, за умови належного документального підтвердження, зокрема рішення обласної ради та включення до переліку постраждалих суб’єктів господарювання. Саме на цьому механізмі й була побудована правова позиція захисту.

Четверта група єдиного податку є найбільш популярною системою оподаткування серед  аграріїв. Натомість застосування цієї системи оподаткування можливе лише за умови дотримання низки критеріїв, ключовим з яких є частка сільськогосподарського товаровиробництва на рівні не менше 75% – тобто, питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу,  має дорівнювати або перевищувати 75%. А якщо не вдалось забезпечити необхідний розмір частки, чи є це безумовною підставою для втрати права перебувати на 4 групі?

Як врегульовано це питання в Податковому кодексі України з’ясуємо нижче.

За загальним правилом, наведеним у п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПКУ,  у разі коли у звітному році частка становить менш як 75%,  сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Але ця ж норма і містить виключення, а саме,  якщо частка не перевищує 75% у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

06.05.2023 підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 10. Згідно з підпунктом 10.1 цього пункту для цілей, визначених п.п. «а» п.п.  4 п. 291.4 ст. 291, п.п. 298.8.4 п.  298.8 ст. 298 та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 цього Кодексу, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30% загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

Тобто для єдинників 4 групи, у яких частина земель (не менше 30%) знаходиться на територіях бойових дій або окупації (не менше півроку), допустима частка сільськогосподарського виробництва знижена з 75% до 50%.

Регіональний податковий орган дійшов висновку про те, що навіть при наявності рішення обласної ради частка все одне має бути не менше 50% (частка клієнта складала 0%) та відмовив клієнту у підтвердженні статусу платника єдиного податку

При формуванні правової позиції у цьому спорі адвокати АО «СИНЕГОР» використали, у т.ч. висновки Верховного Суду, викладені   у постанові від 09.05.2025 по справі №420/22049/24. Верховний суд наголосив на тому, що механізм, який передбачений абз. 2 п.п. 298.8.4  п. 298.8 ст. 298 ПКУ (наявність рішення облради про обставини непереборної сили та включення до переліку постраждалих від таких обставин суб’єктів), як норма загальної дії, усуває будь-яку вимогу до частки, незалежно від її обсягу. Механізм, передбачений Перехідними положеннями ПКУ, діє окремо від механізму, передбаченого абз. 2 п.п. 298.8.4  п. 298.8 ст. 298 ПКУ, та встановлює альтернативний кваліфікаційний критерій та окремі розміри частки, що дає право залишатися платником четвертої групи за відповідних умов. Кожен з наведених механізмів є окремим, і кожен платник не позбавлений права використати будь-який із означених механізмів, залежно від конкретної та індивідуальної до нього ситуації.

Розглядаючи скаргу клієнта ДПС України погодилась із викладеними в ній доводами та зайняла позицію платника податків. Тому, навіть якщо  податковий орган відмовляє у підтвердженні статусу платника єдиного податку, така відмова не завжди є законною та остаточною. За наявності правильно сформованої правової позиції, належних доказів і своєчасного оскарження агровиробник може ефективно захистити своє право на спеціальний податковий режим.

АО «СИНЕГОР» супроводжує податкові спори аграрного бізнесу, зокрема у питаннях підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи, здійснює захист інтересів клієнтів в адміністративному і судовому порядку.