Правовий статус криптовалюти в Україні: сучасний стан і перспективи

Криптовалюта вже давно не сприймається як виключно технологічний експеримент та вийшла за межі вузького кола ІТ-ентузіастів. Наразі сфера застосування криптовалюти охоплює інвестування, збереження вартості, міжнародні перекази й донати. Для України ця тенденція набуває особливої актуальності: попри воєнний стан, економічну дестабілізацію і валютні обмеження, українські користувачі залишаються одними з найактивніших суб’єктів світового крипторинку.

Утім, динаміка використання криптовалюти суттєво випереджає темпи належного правового врегулювання та адаптації нормативної бази. Український крипторинок уже існує, проте правові механізми його спеціального регулювання наразі не впроваджені в повному обсязі. Попри ухвалення Закону України «Про віртуальні активи» у 2022 році, він так і не набрав чинності через відсутність необхідних змін до податкового законодавства. За таких умов учасники ринку змушені орієнтуватися на загальні положення цивільного, податкового та фінансового законодавства, а також керуватися поодинокими роз’ясненнями контролюючих органів.

Ця ситуація створює характерну для перехідного періоду правову колізію: ринок віртуальних активів в Україні функціонує на повну силу — криптовалюту декларують, нею торгують і застосовують у бізнесі, але водночас залишається відкритим питання її чіткого статусу в українській правовій системі. Чи є криптовалюта майном? Чи може вона бути засобом платежу? Як оподатковувати дохід від її продажу? Чи має право бізнес офіційно приймати оплату в цифровій валюті? Як власнику захистити свої права на криптоактиви в суді та які докази надати? Відповіді на ці питання поки що не завжди є однозначними.

Тому питання правового статусу криптовалюти в Україні сьогодні не є суто теоретичним, оскільки від офіційного визначення віртуальних активів залежить усе: правила оподаткування, законність розрахунків у бізнесі, порядок декларування та захист інвесторів у судах. Зрештою, саме це рішення визначить, чи зможе Україна стати повноцінним гравцем на європейському крипторинку.

Головний виклик для нормотворців — відсутність єдиного термінологічного підходу. У побуті такі поняття, як «криптовалюта», «криптоактив» і «віртуальний актив», часто використовуються як синоніми. Проте з юридичного погляду між ними є суттєва різниця.

Зазвичай під «криптовалютою» розуміють Bitcoin, Ethereum, стейблкоїни та інші цифрові активи, обіг яких забезпечується технологією блокчейн. Водночас українське законодавство не має окремого універсального визначення криптовалюти, тому держава оперує ширшим поняттям «віртуальний актив». Закон України «Про віртуальні активи», який досі не набрав чинності, визначає його як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.

Важливим кроком стало закріплення у Цивільному кодексі України поняття «цифрова річ». Під цим терміном розуміють благо, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі й має майнову цінність. До таких речей віднесено й віртуальні активи. Це означає, що цивільне законодавство вже заклало базу для визнання криптоактивів об’єктами майнових прав, однак їхній правовий режим ще потребує доопрацювання.

Водночас криптовалюту не варто плутати з електронними чи цифровими грошима. Електронні гроші випускаються банками й виступають їхніми фінансовими зобов’язаннями. Цифрові гроші — це електронний еквівалент звичайної гривні. Криптовалюта ж зазвичай децентралізована, не пов’язана з гривнею та не є офіційним платіжним засобом. Проведення чіткої межі між цими поняттями є обов’язковим, оскільки від цього залежать правила оподаткування, бухгалтерський облік та легальне використання активів у бізнесі.

Читати матеріал повністю на веб сайті “Юридична Газета” тут.