З 2017 року не втрачає актуальності питання зупинення реєстрації податкових накладних (так зване блокування), окрім того, з кожним роком кількість платників ПДВ, які змушені доводити податковому органу реальність здійснення операцій, відображених у податкових накладних, неодмінно зростає. А можливість раптово отримати рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (так звана ризиковість) є для кожного платника ПДВ своєрідним дамокловим мечем, адже за наявності такого «щастя» існування бізнесу, що орієнтується на покупців-платників ПДВ, може бути поставлено під сумнів. Співпрацювати з ризиковим постачальником означає для покупця не лише як мінімум затримку в отриманні податкового кредиту по ПДВ, а як максимум — його втрату, а й отримання такого самого статусу з подальшим блокуванням вже його податкових накладних й далі по ланцюгу. При цьому, незважаючи на 20 місяців повномасштабної війни, ані контролюючі органи, ані законодавець не поспішають хоч трохи послабити блокувальний тиск на бізнес. А всі анонсовані раніше та запроваджені у 2023 році зміни, які мали бути кроками назустріч платникам податків, ситуацію, м’яко кажучи, не змінили. Про те, які це були зміни та чому вони кардинально не вплинули на ситуацію, йдеться нижче.

З 8 березня 2023 року набули чинності зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі — Порядок прийняття рішень). З цієї дати у платників податків з’явилася можливість доповнити пояснення та документи, надані контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, реєстрація якої була зупинена. Але така можливість не є безумовною та виникає виключно у випадку, коли податковий орган запропонує надати платнику додаткові пояснення та документи, яких не вистачає для прийняття рішення. Для підготовки пояснень та/або копій документів платнику податків надається п’ять робочих днів з дня отримання повідомлення від податківців. З одного боку, це безперечний крок назустріч бізнесу, адже з’явилася можливість все ж таки переконати податківців у необхідності реєструвати податкову накладну, а з іншого — реалізація цього Порядку, як завжди, «на висоті». Так, повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів надходять платникам податків виключно в електронний сервіс документообігу ДПС — Електронний кабінет платника податків, незважаючи на те, через яку систему електронного документообігу подавалися первинні пояснення. Тобто первинні пояснення подані через умовну систему документообігу «ОК», де платник податків і чекає реакції від податківців, а повідомлення про необхідність надати додаткові пояснення/документи надходить виключно до Електронного кабінету, яким платники ПДВ майже не користуються через його незручність. Наслідком є пропуск строку для подання запитуваної інформації, а ненадання запитуваної інформації або надання не в повному обсязі є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Наразі ця незручність/розбіжність досі не вирішена, а відтак ті, хто вперше стикаються з блокуванням податкових накладних, про цю особливість не знають та отримують рішення про відмову в реєстрації через ненадання додаткових пояснень і документів.

Зазнав у 2023 році суттєвих змін і Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі — Порядок зупинення). Зокрема, у січні 2023 року були деталізовані питання, які стосувалися відповідності платника податку критеріям ризиковості та змісту рішення про таку відповідність. Відтепер абстрактна ризиковість набула більш конкретних рис. Зокрема, рішення про ризиковість має містити інформацію, яка стала підставою для визнання платника ризиковим (перелік такої інформації оприлюднюється на вебсайті ДПС України у формі Довідника кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості). Довідник містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не простежується за ланцюгом постачання, до взаємовідносин із ризиковими контрагентами (як придбання, так і постачання). Також у Рішенні з’явилась інформація про тип операції (придбання/постачання), період її здійснення, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, тощо.

Читати матеріал повністю на вебсайті “Юридична Газета” тут.

Костянтин Носов
Радник АО “Синегор”, адвокат.

k.nosov@synegor.com

Сфери практики: представництво у господарських спорах, оскарження рішень контролюючих органів в судах.

Костянтин Носов
Радник АО “Синегор”, адвокат.