Електросамокати, гіроскутери, моноколеса та інші види легкого електротранспорту на сьогодні є невіддільною частиною дорожнього руху в Україні. Вони використовуються не тільки для розваг, а і як повноцінний засіб пересування як на невеликі, так і на середні відстані містом. У великих містах ці види транспорту — зручний спосіб уникнення заторів і економії часу.
Проте стрімке розповсюдження електросамокатів дозволило виявити низку правових та практичних проблем. На дорогах і пішохідних зонах почали траплятися непоодинокі конфліктні ситуації між користувачами електротранспорту, водіями авто, пішоходами та велосипедистами. Частина користувачів електротранспорту не приділяє належної уваги та нехтує базовими правилами безпеки: рухається занадто швидко, перевозить пасажирів, відволікається на телефон під час руху або виїжджає на дорогу без належного досвіду.
Через це і виникає актуальне питання регулювання правового статусу електросамокатів та іншого електротранспорту, правил їх використання та відповідальності водіїв. Електросамокат — не просто розвага, це транспортний засіб, який може створювати ризики для всіх учасників дорожнього руху.
Правовий статус електросамокатів в Україні
Регулювання легкого електротранспорту в Україні розпочало формуватися відносно нещодавно. Визначальним кроком стало прийняття Закону України № 2956-IX від 24.02.2023 р., яким у законодавстві було закріплено нововведення, пов’язані з використанням електричних транспортних засобів малої потужності. Зокрема, текст документа розділив легкий електричний транспорт на дві офіційні категорії: легкий персональний електричний транспортний засіб та низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб. Окрім класифікації транспорту, закон також суттєво спростив умови розвитку бізнесу у сфері легкого електротранспорту.
До легкого персонального електричного транспортного засобу належить колісний транспортний засіб з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який рухається виключно за допомогою електричного двигуна, має потужність не більше 1000 Вт і максимальну швидкість до 25 км/год. До цієї категорії належить більшість електросамокатів, моноколеса, електроскейти, гіроборди та гіроскутери.
Низькошвидкісні легкі електричні транспортні засоби окремо виділені в законі. Для них характерна маса до 600 кг і здатність розвивати швидкість від 10 до 50 км/год.
З погляду закону, користувачі цих видів транспортних засобів вважаються водіями, а не пішоходами, і зобов’язані дотримуватися відповідних правил безпеки.
Хоч електросамокати офіційно і визнано транспортним засобом, а їх користувачів — фактичними учасниками дорожнього руху, проте чинне законодавче регулювання залишається неповним і викликає багато питань, оскільки правила їх пересування, права та обов’язки користувачів у Правилах дорожнього руху все ще потребують чіткого закріплення та деталізації, через що на практиці механізм їх використання на дорогах, велодоріжках і пішохідних зонах залишається недостатньо розкритим.
Законодавча прогалина
Електросамокати, моноколеса та інші подібні засоби пересування визнаються транспортними засобами, однак у ПДР вони досі не виділені в окрему категорію з власними спеціальними правилами. Це означає, що користувачі електросамокатів та іншого транспорту не перебувають поза межами дорожнього регулювання, а навпаки, є повноцінними учасниками дорожнього руху, тому вони зобов’язані дотримуватися загальних вимог ПДР, зокрема рухатися безпечно і не створювати небезпеки для інших.
Оскільки Закон України «Про дорожній рух» зобов’язує всіх учасників дорожнього руху знати та виконувати вимоги законодавства в цій сфері, ПДР та інших нормативних актів, користувач електросамоката не може посилатися на відсутність окремого розділу в ПДР для такого виду транспорту як на підставу для ігнорування загальних правил дорожнього руху.
Водночас саме відсутність спеціальних норм і створює значні практичні труднощі, а саме: через нерегульованість місць пересування, вікових обмежень, максимально допустимої швидкості та обов’язковості використання засобів індивідуального захисту, для вирішення яких у Верховній Раді вже доволі тривалий час перебуває законопроєкт № 3023. Він спрямований на встановлення чітких правил для користувачів легкого персонального електротранспорту, а також на законодавче визначення їхніх прав та обов’язків поряд із пішоходами та іншими учасниками дорожнього руху.
Україна вже зробила перший крок, визнавши легкий електротранспорт частиною дорожнього руху, проте наступні дії мають полягати у створенні чітких і практичних правил для користувачів електротранспорту, пішоходів, водіїв авто та сервісів прокату. У 2026 році також з’явилися нові законодавчі ініціативи у сфері малого електротранспорту: законопроєкт № 15284 «Про особливості використання малого електротранспорту в Україні» та пов’язаний із ним законопроєкт № 15283 щодо адміністративної відповідальності за порушення.
Де можна їздити на електросамокаті?
Де саме мають їздити електросамокати? Це одне з найскладніших і найактуальніших питань. Сьогодні водії опинилися між двох вогнів: якщо їхати дорогою разом із машинами, ризикують самі самокатники, а якщо використовувати тротуар, то небезпека виникає вже для пішоходів.
Читати матеріал повністю на веб сайті “Юридична Газета” тут.
Ігнат Алієв
Юрист АО “Синегор”.
Сфери практики: консультування приватних клієнтів, робота з правовими документами.
Ігнат Алієв
Юрист АО “Синегор”.
