З початком епідемії COVID-19, а пізніше введенням на території України воєнного стану частково були призупинені повноцінні податкові перевірки суб’єктів господарювання. Однак з огляду на набрання чинності 8 грудня 2023 року Закону України від 9 листопада 2023-го №3453-ІХ, що повернув податковим органам можливість проведення повноцінних податкових перевірок, актуальною стала тема оскарження їх результатів, адже переважна більшість суб’єктів господарювання у своїй діяльності стикаються з незаконністю проведення податкової перевірки, незаконними процесуальними діями органів податкової служби і, звичайно, з результатами — складеним актом податкової перевірки із зазначеними порушеннями та ППР (податковим повідомленням-рішенням).

Ви маєте право оскаржити такі рішення, прийняті податковими органами:

  • наказ про проведення виїзної чи камеральної перевірки;
  • податкове повідомлення-рішення;
  • відмову в реєстрації податкової накладної;
  • анулювання реєстрації платника податків за певною системою;
  • накладення адміністративного арешту.

Порядок оскарження акта виїзної податкової перевірки, на жаль, законодавством не передбачено. У цьому випадку ви маєте право подати свої заперечення, які мають бути враховані при складанні податкового повідомлення-рішення, що в подальшому можна оскаржувати в судовому порядку.

Як оскаржити результати податкової перевірки?

Оскарження податкових перевірок згідно з чинним законодавством України може проводитися двома способами — в адміністративному порядку та через суд.

Першим етапом оскарження є подача відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України заперечення на акт перевірки та додаткові документи і пояснення.

У підп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що заперечення розглядаються протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту.

З огляду на практику подані заперечення розглядаються за відсутності суб’єкта господарювання чи його представника, а також зазвичай не враховуються контролюючим органом та залишаються без змін.

Далі складається податкове повідомлення-рішення, яке за приписами підп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків у порядку, визначеному підп. 86.7.1 цього пункту.

Другий етап — безпосередньо оскарження в адміністративному порядку (до органу вищого рівня) та/або до суду.

Щодо практики оскарження результатів податкової перевірки у 2023 році

Навіть з огляду на наявний у 2023 році мораторій на проведення податкових перевірок практика суду підтверджує, що підстави оскарження результатів залишаються типовими, однак є кілька найбільш знакових, на яких варто зосередити свою увагу:

1. Подача уточнюючого розрахунку після проведення камеральної перевірки як підстава проведення позапланової перевірки та зупинення процесу прийняття податковим органом відповідного ППР (справа №340/6124/21 від 10 липня 2023 року).

«Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки.

У постановах від 31.07.2018 року у справі №804/6468/17, від 03.09.2020 року у справі №808/2156/17 Верховний Суд вказав, що подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість платником податків в межах строків, встановлених статтею 102 ПК України, є підставою для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Предметом такої перевірки є достовірність уточнених показників податкових зобов’язань з податку на додану вартість та відповідність уточнених даних, вказаних у додатках, первинним документам податкового та бухгалтерського обліку платника податків».

Автор Наталія Іванова
Читати статтю повністю на вебсайті “Юридична Газета” тут.