Криптовалюта та кримінальні провадження: незвичні кейси судової практики

Стратегія кібербезпеки України, яка була затверджена Указом Президента України від 26 серпня 2021 року, визначає статус завдання з врегулювання на законодавчому рівні правового статусу криптовалют як стратегічне. І не дарма, адже за даними дослідження CoinGecko Україна входить у топ-10 країн Європи за рівнем зацікавленості у криптовалютах. А результати дослідження Chainalysis свідчать, що за рівнем криптопрогресу Україна випереджає Велику Британію та Японію.

До слова, компанія Chainalysis регулярно публікує детальні звіти «Crypto Crime Report», раджу читачам звернути на них увагу.

Втім, прийнятий ще у лютому 2022 року Закон України «Про віртуальні активи» досі не набрав чинності. Закон України «Про запобігання корупції» скромно відносить криптовалюту до переліку нематеріальних активів, які підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами декларування разом із правами на торгові марки та авторським правами.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» делікатно вуалює визначення криптовалюти під терміном «віртуальні активи».

Попри добре відомі суперечності у національному законодавстві та недостатній рівень нормативного врегулювання правовідносин, які виникають з факту володіння криптовалютою, її купівлі-продажу або обміну на товари чи послуги, саме криптовалюта нерідко стає об’єктом злочинного посягання чи знаряддям вчинення злочину.

Найчастіше в судовій практиці трапляються випадки засудження осіб, котрі використовували криптовалюту з метою придбання наркотичних речовин, фінансування терористичних організацій чи оплати за підроблені довідки про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії. Нерідко зловмисники використовують криптовалюту для анонімізації операцій з перерахування коштів, отриманих внаслідок шахрайських дій.

Розглянемо кілька актуальних судових кейсів.

Купівля-продаж криптовалюти як спосіб відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом

Неповнолітній обвинувачений викрав мобільний телефон потерпілої, подолав систему логічного захисту викраденого пристрою та несанкціоновано втрутився в роботу мобільного застосунку одного із українських банків, який було встановлено на смартфоні.

З метою отримання можливості розпорядження коштами потерпілої, які знаходились на її банківському рахунку, обвинувачений здійснив переказ грошових коштів на картку третьої особи, яка хоч і не є спільником обвинуваченого, однак була продавцем USDT на p2p платформі — найпопулярнішої в Україні криптобіржі. Відтак отримувач грошових коштів надав обвинуваченому реквізити свого карткового рахунку для зарахування коштів в обмін на суму USDT, яку отримувач грошового переказу перерахував на користь обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений не міг пройти верифікацію на криптобіржі через свій вік, він заздалегідь домовився з товаришем, щоб той надав йому доступ до свого акаунту на криптобіржі «Binance», куди і було зараховано USDT після виконання ордеру на купівлю.

Надалі, з метою маскування слідів вчиненого злочину, обвинувачений створив ордер на продаж USDT, та вказав покупцеві, що грошові кошти слід зарахувати на картку третьої особи.

Надалі грошові кошти були перераховані трьома платежами на різні банківські картки та успішно обготівковані. Отже, неповнолітній обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

Судом було затверджено угоду про визнання винуватості, обвинуваченого було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України.

Посилання для доступу до судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118438441

Відомі випадки, коли суд накладав арешт на банківські рахунки осіб, які потрапили у схему «трикутника р2р».

Так, зловмисники, заволодівши грошовими коштами потерпілої (продавець товару на маркетплейсі), шляхом направлення їй фішингового повідомлення, вирішили «відбілити» викрадені кошти через купівлю USDT на p2p-платформі «Binance».

У підсумку, продавець USDT, який не був обізнаний про походження коштів, отримав зарахування на свою картку ПриватБанку від шахраїв, а разом із переказом — обшук у його помешканні та арешт карткового рахунку.

Посилання для доступу до судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115427588

Варто зауважити, що кожен із користувачів криптобіржі, який купує або продає криптовалюту на p2p, потенційно може опинитися у ситуації, коли отримані грошові кошти, або сума перерахованої на його користь криптовалюти, фігурують у ланцюжку легалізації майна, одержаного злочинним шляхом або є коштами, отриманими внаслідок шахрайських дій.

У разі, якщо ви купуєте чи продаєте криптовалюту за допомогою p2p-сервісу, потрібно дотримуватись правил безпечної торгівлі, які розміщені на біржі.

Читати статтю повністю на вебсайті “Юридична Газета” за посиланням.