MLI Конвенція та Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування» - Synegor Law Firm

MLI Конвенція та Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування»

У 2018 році Україною підписано Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI).

Приєднання до указаної угоди надає змогу внести зміни до більшості чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Україна задекларувала намір змінити 77 діючих Конвенція. Конвенція передбачає запровадження Тесту основної мети (Principle Purpose Test), який запроваджується у більшості країн, включаючи Україну.

Мета зазначених нововведень – запобігання неправомірному застосуванню пільг за податковими угодами. Пільги за податковою угодою між двома юрисдикціями не надаватимуться стосовно прибутку чи капіталу, якщо є підстави вважати, що отримання такої пільги було однією з основних цілей транзакції/операції або створення структури.

 

На виконання указаної конвенції Міністерством фінансів України було розроблено Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

 

 

 

РОЗШИРЕННЯ ПОНЯТТЯ «ДИВІДЕНДИ»

Законопроектом розширено поняття дивідендів, що на даний час закріплено 14.1.49. Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До дивідендів прирівнюються:

— суми процентів, роялті та/або доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь пов’язаної особи – нерезидента або нерезидента, зазначеного в підпунктах «в» або «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 підпункту 39.2 статті 39 цього Кодексу понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

— вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються у пов’язаної̈ особи – нерезидента, або нерезидента, зазначеного в підпунктах «в» або «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 підпункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої̈ руки»;

— сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються пов’язаній̆ особі-нерезиденту або нерезиденту, зазначеному в підпунктах «в» або «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 підпункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

— виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, якщо операція призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

 

 

ТЕСТ ОСНОВНОЇ МЕТИ (ЕКОНОМІНЧНА ПРИЧИНА (ДІЛОВА МЕТА)

Законопроектом передбачена зміна статті 39 ПКУ в частині доповнення її пунктом 39.2.1.10, що передбачає:

Контролюючий орган під час визначення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків, який здійснює контрольовані операції, має право не враховувати для цілей розрахунку податкових зобов’язань такого платника податків фінансові та економічні результати контрольованих операцій у разі одного з таких випадків:

— відсутня розумна економічна причина (ділова мета) здійснення таких операцій;

— проведення операції не передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому;

— головною ціллю або однією із головних цілей контрольованих операцій є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків.

 

Законопроектом передбачена зміна статті 39 ПКУ в частині доповнення її пунктом 39.2.1.11, що передбачає:

«Господарська операція вважається такою, що має розумну економічну причину (економічну вигоду) та ділову мету у тому випадку, якщо в зіставних умовах незалежна особа була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб з метою отримання економічної вигоди та/або сплатити відповідну вартість.

За відсутності розумної економічної причини (економічної вигоди) та/або ділової мети в результаті здійснення контрольованої операції для цілей оподаткування така операція буде вважатися такою, що не відбулася.

Відсутність зіставних операцій між непов’язаними особами за відсутності інших обставин не може бути підставою для визнання господарської операції як такої, що не має розумної економічної причини (ділової мети).

Контролюючий орган у разі визнання господарської операції такою, що не має розумної економічної причини (економічної вигоди) та ділової мети, повинен обґрунтувати свій висновок.

 

Визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюється на підставі укладених договорів, даних бухгалтерського обліку, фактичної поведінки сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції.

 

Аналіз ризиків, які беруть на себе сторони контрольованої операції під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операції з умовами неконтрольованих операцій, здійснюється з урахуванням таких критеріїв:

а) визначення та характеристика суттєвих економічних ризиків, які беруть на себе сторони операції на підставі укладених договорів;

б) чи сторона, яка бере ризик, здійснює контроль за створенням ризику та управлінням ним, а також має спроможність і повноваження робити це;

в) чи особа, яка бере ризик, має фінансову спроможність понести такий ризик та ресурси, необхідні для покриття такого ризику;

г) визначення фактичної поведінки сторін операції у зв’язку зі здійсненням контролю за суттєвими економічними ризиками, зокрема, визначення, яка сторона операції здійснює контроль або вживає заходів для мінімізації таких ризиків, яка сторона отримує негативні наслідки, викликані прийняттям таких ризиків, яка сторона має фінансову спроможність нести такі ризики;

ґ) визначення, з урахуванням попередніх критеріїв, чи відповідає фактична поведінка сторін операції умовам взяття ризиків, передбачених договорами, зокрема:

— чи сторони операції виконують умови договорів;

— чи сторона, яка бере ризик, здійснює контроль за ризиком і має фінансову спроможність понести такий ризик та/або можливості й ресурси для покриття ризику.»

 

 

МІЖНАРОДНА ГРУПА КОМПАНІЙ

Законопроектом передбачена зміна статті 39 ПКУ в частині доповнення її пунктом 39.2.4, що передбачає:

«Платник податків – резидент України, який належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених у цьому підпункті, зобов’язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі із дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній подається у разі, якщо:

а) сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія групи (а у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї із таких обставин:

— платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;

материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;

— відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії міжнародної групи компаній подання звіту від такої міжнародної групи компаній не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;

— між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії міжнародної групи компаній або іншого учасника групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, оприлюднює перелік таких іноземних юрисдикцій на офіційному веб-сайті не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік;

б) сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній (у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 50 мільйонів євро та за наявності будь-якої із таких обставин:

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) материнської компанії міжнародної групи компаній є резидент (резиденти) або громадянин (громадяни) України;

50 і більше відсотків часток у міжнародній групі компаній належить особі або особам, які є резидентами або громадянами України;

— 50 і більше відсотків загальної чисельності працівників всіх компаній групи на кінець звітного періоду працевлаштовані в Україні;

— 50 і більше відсотків загальної балансової вартості основних засобів всіх компаній групи на кінець звітного періоду фактично розташовані в Україні;

— 50 і більше відсотків сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній становить дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), країною походження яких є Україна».

 

 

 

КОНТРОЛЬОВАНА ІНОЗЕМНА КОМПАНІЯ

Законопроектом передбачена зміна статті 39 ПКУ в частині доповнення її пунктом 392.1, що передбачає:

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Юридичною особою може визнаватись корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки, та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або власність.

Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації. У випадках, передбачених цією статтею до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватись іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, які регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів. Утворення без статусу юридичної особи можуть включати зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи-нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами. 392 .1.2. З урахуванням положень цієї статті, контролюючою особою є фізична особа – резидент України, яка визнається кінцевим бенефіціарним власником (контролером) контрольованої іноземної компанії у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

 

 

 

 

Законопроектом передбачені зміни в податковий кодекс України, направлені імплементацію Конвенції MLI. Зазначені зміни кардинально вплинуть на роботу українських компаній, що у своїй структурі використовують іноземні компанії виключно з метою використання податкових пільг, що передбачені угодами про уникнення подвійного оподаткування.

З огляду на вказане 2019 рік стане переломним у вказаному аспекті. Компанії будуть здійснювати реструктуризацію свого бізнесу.